phone-call

Ми з вами зв'яжемось

Залиште ваш номер телефону і ми обов'язково вам перетелефонуємо!

ВС/ККС: Вбивство особи, яка протиправно проникла до житла та намагалась заподіяти шкоду здоров’ю або смерть Є НЕОБХІДНОЮ ОБОРОНОЮ (ВС/ККС № 342/538/14-к від 26.04.2018)

черв. 12 2018

Фабула судового акту: Конституцією України, а саме статтею 27, кожній людині гарантовано право на життя. При цьому частина 2 вказаної статті визначає, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

 

Одночасно ст. 30 Конституції визначена заборона проникнення до житла або іншого володіння особи.

Такі гарантії більш детально розкриті у статті 36 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Водночас законодавцем у ч. 5 ст. 36 КК України визначено вичерпний перелік обставин стан необхідної оборони настає безумовно.

Такими обставинами є напад озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Проте суди, на жаль, як правило мало звертають увагу на такі обставини та як мінімум кваліфікують дії особи, що оборонялась за ст. 118 КК України, а як максимум за ст. 115 КК України.

У даній справі особу засуджено за ст. 118 КК України за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Згідно матеріалів справи засуджений, перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, а саме, захищаючись від незаконного проникнення у його житло та нападу з боку двох осіб, наніс одному з нападників кухонним ножем один удар у груди у результаті чого потерпілий того ж вечора помер у лікарні.

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.

Захисником засудженого на такі рішення подано касаційну скаргу у якій остання просить закрити кримінальне провадження стосовно засудженого у зв’язку із тим, що останній діяв у стані необхідної оборони, а тому в силу ч. 5 ст. 36 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.

Касаційний кримінальний суд переглядаючи справу касаційну скаргу задовольнив та ВИПРАВДАВ засудженого.

Мотивуючи таке рішення ККС зазначив, що для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому.

Згідно обставин справи смерть потерпілому засуджений заподіяв, перебуваючи у стані необхідної оборони, з метою відвернення протиправного насильницького вторгнення у своє житло та захисту від нападу групи осіб, а тому останній кримінальній відповідальності не підлягає.

Джерело: protokol.com.ua