phone-call

Ми з вами зв'яжемось

Залиште ваш номер телефону і ми обов'язково вам перетелефонуємо!

У РАЗІ ЯКЩО СПІЛЬНИМ МАЙНОМ ПОДРУЖЖЯ КОРИСТУЄТЬСЯ ПРИВАТНИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ, ТО В ІНШОГО З ПОДРУЖЖЯ ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА МАЙНО ТРАНСФОРМУЄТЬСЯ В ПРАВО ВИМОГИ

груд. 18 2018

Позивач зазначав, що під час шлюбу за спільні кошти сторонами придбано житлові будинки, автомобілі, магазин, мотоблок. Відповідач є фізичною особою-підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність в магазині, що оформлений на її ім'я, користується автомобілем та не повертає мотоблок.

 

В добровільному порядку ділити нерухоме майно відповідач відмовляється. Відповідач звернулась з зустрічним позовом про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя та його поділ.

Суд першої інстанції задовольнив позови (як первісний, так і зустрічний) частково. Суд, зокрема, визнав магазин, теплицю та 950 кущів троянд спільною сумісною власністю подружжя, але, враховуючи інтереси кожного з подружжя та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, те, що саме відповідач є фізичною особою-підприємцем з 2000 року та користується магазином для здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі квітами, рослинами, насінням, добривами у спеціалізованих магазинах, відповідно до частини першої, третьої статті 71 СК України, дійшов висновку про присудження цього майна їй, врахувавши його вартість при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Апеляційний суд в цій частині погодився з рішенням суду першої інстанції.

Позивач звернувся до суду касаційної інстанції та зазначав, що суди неправильно застосували положення статей 57, 60, 61, 71 СК України, не врахували, що магазин є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу у порядку передбаченому статтею 70 СК України з присудженням компенсації вартості частки (стаття 364 ЦК України).

Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу позивача залишив без задоволення.

Суд роз'яснив, що одним із видів розпорядження власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у статтях 63, 65 СК України.

Майно фізичної особи-підприємця вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте за час зареєстрованого шлюбу, за умови, що воно було придбане за рахунок належних подружжю коштів.

ВС зазначив, що у разі, якщо майном користується приватний підприємець, то в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

ВС погодився з висновками судів, що об'єктом спільної сумісної власності подружжя є магазин, яким користується відповідач як фізична особа-підприємець, а позивач має право вимоги виплати половини вартості цього майна чи на врахування його вартості при поділі майна подружжя, а не право власності на саме майно, чи право вимоги половини отриманого доходу від діяльності фізичної особи-підприємця. 

Суд касаційної інстанції звернув увагу, що позивач зазначених позовних вимог не заявляв, а вартість вказаного нерухомого майна було враховано при поділі майна подружжя (постанова від 22.11.2018 у справі № 389/3345/15-ц).

 

 

Джерело: ukrainepravo.com